Лілія Гриневич: "Ціль Нової школи - успішний випускник, інноватор та відповідальний громадянин"

На сегодняшний день реформа образования вызывает много вопросов и родители относятся к ней с опаской (что неудивительно, ведь человек всегда так относится к неизвестному).

Чтобы развеять сомнения и понять, что же всех нас ждет в сентябре 2018 году, «Единственная» обратилась к министру образования Лилии Гриневич. Напомним, что Лилия Гриневич - номинантка премии "Жінка України 2018".

- Какие плюсы НУШ дети и родители увидят уже в этом году? Каковы прогнозы?

- Сьогодні зміни, передбачені реформою, пілотуються у ста школах України. У кожній школі по 2 пілотні класи, тобто це близько 200 класів, де діти вже навчаються за новими правилами. 

Ці школи дали нам можливість не лише подивитися, як програми діють у реальному житті та відкоригувати їх, а також прослідкувати вплив змін на дітей, вчителів та навчальний процес загалом.

В ТЕМУ: Анна Ризатдинова советует: 6 книг, благодаря которым ты поверишь в себя

За результатами півріччя ми маємо перші результати. По-перше, діти у пілотних класах хочуть ходити до школи. Це вагоме досягнення, бо зараз одна із найгостріших проблем - втрата у дітей мотивації до навчання. Ще один результат – це зростання комунікативних навичок у дітей. Вони краще за однолітків можуть висловитися про те, що їх турбує, пояснити свій емоційний стан. 

Навіть дуже банальна річ – діти вже у першому півріччі запам’ятали імена усіх однокласників, що дуже рідко спостерігається у звичайних класах. Вчителі пілотних шкіл розповідали нам, що звернули на це увагу, бо в попередні роки діти навіть наприкінці першого класу часто не могли назвати деяких однокласників на ім’я.

Але, з іншого боку, вчителі сильніше втомлюються. Цього варто було очікувати, адже це діяльнісні методи навчання, які потребують більшої роботи з дітьми, керування класом, постійного змінювання положень парт. Тобто є значне додаткове навантаження на педагога.

Тому, якщо мене питають, чи я задоволена пілотом, то моя відповідь – так. Але щодо впровадження у всі школи України, перед нами ще багато викликів. Наприклад, ми зарезервували понад мільярд гривень на проведення реформи. 

Зараз наше завдання зробити так, аби ці гроші були правильно використані. За процедурою, ми маємо передати їх місцевим органам самоврядування для того, аби ті купили усе необхідне обладнання.

Треба встановити запобіжники – конкретні стандарти, які не дадуть можливість закуповувати старі і нікому непотрібні парти, що припадають пилом на складах наших виробників. Це мають бути сучасні мобільні меблі, які можна використовувати для потреб Нової школи.

Ще один виклик – підвищення кваліфікації вчителів. У пілотні класи заходили найкращі  педагоги, які були готові до змін. Зараз ми говоримо про те, що реформу має прийняти 22 тисячі вчителів початкових класів, що братимуть перший клас з вересня 2018 року. 
Кожен із цих вчителів пройде обов’язкове підвищення кваліфікації, яке стартувало 1 лютого.

Воно проходить за технологією змішаного навчання – вчитель має пройти онлайн-курс на платформі ЕдЕра, а потім закріпити ці знання на трьох очних сесіях, що проходять в інститутах післядипломної освіти. Але чи всім це допоможе перелаштуватися – відкрите питання. 

- Многие родители боятся, что их дети будут учиться 12 лет. Почему 12 лет учебы в школе – это хорошо? 

- Потрібно розуміти, що 12-річка – лише інструмент для досягнення цілей Нової школи. Якщо б у мене запитали, чи я б віддала свою дитину навчатись дванадцять років у теперішній школі, моя відповідь була б – категорично ні.

Однак, ми хочемо побудувати школу, в якій даватимуть не лише знання, а й компетентності 21 століття, що включають знання, навички, а також цінності. На це потрібно більше часу. Зокрема, потрібна справжня трирічна старша профільна школа, де діти навчатимуться за певним спрямуванням, де буде достатньо часу поглиблено вивчити предмети та бути готовим, як до складання ЗНО, так і до навчання в університеті загалом.

Окрім цього, важливо, аби вибір вишу, вибір подальшого освітнього розвитку людина робила у більш зрілому віці. Недарма саме з 18-річчям наступає повноліття. Зараз ми часто спостерігаємо тенденцію, коли провчившись перший курс студент залишає університет та переходить на  навчання до іншого вишу чи на іншу спеціальність. Все ж цей рік є важливим для самоусвідомлення та самовизначення.

Зауважте також, що зараз українські школярі на опанування програми мають найменше часу, порівняно з однолітками з усіх європейських країн. При цьому 11-річка сьогодні залишилась лише в Україні, Білорусії та Росії.

В ТЕМУ: Дирижер с мировым именем подрабатывала суфлером и по ночам плела из бисера: 

Як результат – діти перевантажені й не мають часу опанувати жодного предмету нормально. У зв’язку з цим ми маємо масове явище – діти в одинадцятому класі часто взагалі перестають ходити до школи, і разом з репетиторами готуються конкретно до  складання ЗНО. Ці проблеми потрібно вирішити.

- Готовы ли украинские учителя к грядущим изменениям? Что вы видите сейчас? 

- Будь-які зміни – це виклик, особливо, коли ви просите людей зі сталим поглядом на світ, з власним багажем знань та досвідом змінити траєкторію руху та перелаштуватися. Здебільшого вчителі - це консервативна група, однак, у будь якій групі є 10 % тих, що готові змінюватися, 10 % тих – що ні, а також 80% тих, кого вдалим досвідом, працюючими методиками та поясненнями можна переконати у правильності та користі змін.

Повертаючись до питання пілотних класів, більшість шкіл, що мають пілотування, також мають на паралелі класи, що навчаються за старою системою. І вже зараз учителі у звичайних класах потроху починають переймати методики нової школи.

Просто вони працюють із сучасними дітьми, на яких більше не діють репресивні методи минулого. Тому ми ставимося до майбутнього у цьому питанні з обережним оптимізмом. Як я сказала, ми вже запустили процес підвищення кваліфікації вчителів. 

Педагоги, що викладають іноземні мови у першокласників, також пройдуть підвищення кваліфікації завдяки нашим партнерам – Британській раді, Гете Інституту та Посольству Франції в Україні. В них вже пройшли перші настановчі сесії, сенс яких був саме зламати лід відторгнення та несприйняття, допомогти учителям зрозуміти мету та цілі реформи.

Переконана, що наше завдання зараз донести реформу до більшості педагогів, які власним прикладам змусять перелаштуватися інших вчителів.

- Что из изменений вы считаете самым главным?  Какая цель новой украинской школы. Какие основные принципы НУШ? 

- Ціль Нової школи  - успішний випускник, інноватор та відповідальний громадянин, що зможе повноцінно реалізувати себе у сучасному світі. Для цього ми маємо змінити ключові речі, на яких ґрунтується сучасна загальна середня освіта в Україні – зміст освіти, вчителів, змінити стосунки в школі; зробити їх партнерськими, та облаштувати новий сучасний освітній простір.

В ТЕМУ: 6 спортсменок, за которых мы будем болеть на Олимпиаде 2018

Тобто школа має перестати бути місцем, де дитину напихають знаннями, а має перетворитися на середовище, де школяр вчиться думати, аналізувати, приймати рішення та, зрештою, вчитися впродовж життя. 

Для цього ми змінюємо зміст освіти, окрім звичних компетентностей, що дає сьогоднішня школа – мовної математичної, природничої тощо – ми також маємо дати громадянські компетентності, загальнокультурну грамотність, уміння критично мислити, працювати в команді та інші м’які навички.

- Нужно ли детям готовиться к школе, как раньше? 

- Зараз ми якраз оприлюднили для громадського обговорення проект порядку зарахування у 1-й клас. Ми сподіваємося, що широка громадськість також приєднається до обговорення цього проекту – всі умови можна переглянути на сайті МОН.

Дискусія про основний принцип, закладений у цих умовах – початкова школа має бути однаковою для всіх, почав обговорюватися задовго до прийняття Закону «Про освіту». І власне, він був одним із наріжних при обговоренні реформи.

Очевидно, що конкурс для вступу у перший клас, серед 6-річних дітей, це радше конкурс батьківських гаманців, а не реальне змагання, яке показує здібності дитини.

Робоча група, що працювала над порядком, витратила багато часу на дискусії, консультації та збалансування позицій. Над порядком працювали представники і місцевих органів влади, і адміністрацій шкіл, і громадських організацій, що представляють інтереси батьківської спільноти.

Основна ідея, що кожна дитина має бути зарахована до школи, що обслуговує територію, на якій проживає дитина. Без жодних конкурсів, навіть присутність дитини при подачі документів не є обов’язковою.

Як відбувається підтвердження, що дитина належить до території обслуговування – батьки мають подати один із документів, що засвідчує місце проживання дитини. Наприклад, це може бути документ про реєстрацію дитини, або реєстрацію одного з батьків.

В ТЕМУ: «Нікуди не поїду ні за які гроші, ні за якими мільйонами»: Нина Матвиенко о любви к Украине

Передбачено, що належність до території обслуговування можна довести навіть  правом власності на певне житло. Це важливо для батьків, що купляли квартиру в кредит, і поки не можуть прописати у ній дитину.

Також, це може бути документ, що засвідчує право на користування житлом. Наприклад, договір оренди, але такі документи мають бути нотаріально посвідчені.

Якщо в школі є вільні місця – конкурс також не може відбуватися. Першочергове право на зарахування мають діти, чиї братики чи сестрички вже навчаються у школі, та діти працівників школи. Далі відбір відбувається за віком – тобто старші діти зараховуються в першу чергу.

Це я описала основну ідею, що виписана робочою групою. Зараз вона знаходиться на громадському обговоренні та ми заохочуємо усіх бажаючих приєднатися. 

- Почему реформа полностью убирает специализацию из младшей школы. Какие плюсы Вы видите в этом?

- Дуже рідко, коли у 6-річному віці дитина справді може проявити схильності до чогось. Частіше, у такому віці успіхи дитини у певній сфері пояснюються прагненням батьків. зробити дитину успішною в цьому. Цей додатковий тиск дає більше негативу, ніж позитиву.

Що дійсно важливо вивчати поглиблено у молодшому віці – це іноземні мови. Усвідомлюючи це, ми збільшили кількість годин на вивчення іноземних мов у початковій школі загалом.

Такий підхід дасть дітям час віднайти себе та проявити власні здібності.

- Как поменяется вскоре средняя и старшая школа? Каковы планы и перспективы? 

- За планом реформи, нова базова школа має стартувати з 1 вересня 2022 року, а нова старша – з 1 вересня 2027 року. Тобто ми рухаємося крок за кроком рік за роком. Сьогодні прийнято та затверджено стандарт початкової школи – це документ, що визначає, чому навчатимуть дітей з 1 по 4 клас. Далі ми працюватимемо над стандартом базової та старшої шкіл.

Чим принципово відрізнятиметься базова школа. По-перше, вона ділитиметься на 2 цикли – 5 та 6 класи, та другий – з 7 по 9 класи включно. Кожен цикл відповідає особливостям вікової групи, що навчається, а це, в свою чергу, зумовлює підбір методик навчання, змісту тощо. У базовій школі з’явиться поступове формування профільності та профорієнтація, що допоможе краще зорієнтуватися при виборі подальшої освітньої траєкторії після 9 класу.

Старша школа стане трирічною та профільною. Це означатиме, що дитина вивчатиме не одночасно 22 предмети, не в змозі вивчити жоден, а зможе особисто вибирати, що вивчати поглиблено. Також після 9 класу школяр обиратиме – йти в академічний чи професійний ліцей. Академічний ліцей - це підготовка до вступу у виш, а професійний – можливість отримати першу професію та пізніше, за бажанням також вступити в університет. 

- Лично вы верите, что реформа позволит сделать украинское среднее образование качественным и таким, которое отвечает требованиям современного мира?

- Я б не бралася за цю справу, якщо б не вірила у це. Але зараз все залежить від усіх нас. Мало запланувати реформу, вона має стати ідеєю не конкретних людей, а усього суспільства. Бо реформа освіти – це реформа на 10-ліття.

В ТЕМУ: 3 совета от Лизы Красновой, как стать успешным блогером

Вона охоплює майже всіх  – вчителів, батьків, бабусь та дідусів, самих дітей, управлінців. При цьому ми живемо, на щастя, у демократичній країні, де еліти змінюються. І ця реформа дасть свій результат, тільки якщо її носієм стане усе суспільство, якщо воно тиснутиме на владу і змушуватиме йти обраним шляхом та довести впровадження цих змін до кінця.

Зараз ми заклали передумови для змін – завчасно провели пілотування, навчаємо вчителів, виділили гроші на оснащення шкіл. Але потрібно й надалі тримати цей темп.

Фото: пресс-служба Лилии Гриневич