Психологиня розповіла, як впоратися з синдромом емоційного вигорання на роботі
ВООЗ не вважає цей стан захворюванням і використовує цей термін лише у випадках, пов'язаних з роботою. То чому виникає вигорання, і чи можна його уникнути – розповість психологиня, лекторка проєкту «Успішна», а також методологиня Центру «Незламна» від «Фонду Маша» Ірина Басіста.
Поняття «вигорання» визначив американський психіатр Герберт Фрейденбергер ще у 1974 році. Він досліджував цей стан і помітив, що характерними ознаками для нього є виснаження, втрата мотивації, проблеми у стосунках. А американська психологиня Крістіна Маслач описала вигорання як фізичне, емоційне чи мотиваційне виснаження, що характеризується порушенням продуктивності в роботі, втомою, безсонням, підвищеною схильністю до соматичних захворювань, що може призвести до вживання алкоголю або інших психоактивних речовин. Хоч термін «емоційне вигорання» заведено використовувати лише у професійній сфері, деякі дослідники почали застосовувати його також у материнстві.
Причини вигорання можуть бути різними. Це і стрес, який з початком повномасштабного вторгнення ми проживаємо мало не щодня, втома, виснаження через роботу, побут, догляд за дітьми, накопичення негативних емоцій та новин. Особливо це стосується професій, що зосереджені на допомозі: соціальні працівники, психологи, волонтери та інші. Проте треба пам'ятати, що до вигорання схильні абсолютно всі
– говорить Ірина Басіста.
Психологиня впевнена, що найкращий спосіб уникнути емоційного вигорання – попередити його. Тому її найперша порада: раз чи два на місяць прислухатися до свого стану й самопочуття.
Запитуйте себе: Як я почуваюся? Чи легко мені засинати? Чи зриваюся на рідних? Якою є моя взаємодія з іншими? Чи подобається мені робота, якою я займаюся? Ставте собі такі запитання і «скануйте» свій стан. Якщо ви щоранку прокидаєтесь і розумієте, що не можете чи не хочете вставати, йти на роботу, яку ви любите, плачете частіше ніж зазвичай – це перші дзвіночки емоційного вигорання
– пояснює Ірина Басіста.
План дій у разі вигорання залежить від його стадії. В ідеалі найкраще може допомогти відпочинок, зміна основної діяльності на кілька днів, а краще на один-два тижні.
Займайтеся тим, що вам подобається, відпочивайте, спостерігайте за природою, висипайтеся і зробіть все аби зменшити навколо себе стресових факторів. Адже лише на вас лежить відповідальність за ваш психоемоційний стан
– радить психологиня.
Щоб віднайти ресурс та уникнути емоційного вигорання, Ірина рекомендує:
- скласти для себе перелік активностей для самопідтримки та емоційного переключення;
- навчитися приймати, просити про допомогу і пропонувати її іншим;
- знайти заняття, які можуть допомогти вам впоратися зі стресом;
- гуляти на свіжому повітрі;
- займатися спортом чи іншою цікавою для вас фізичною активністю.
Ви можете скласти для себе списки активностей, які будете застосовувати в моменти емоційної втоми й вигорання. Туди запишіть те, що подобається і приносить задоволення саме вам. Їх можна поділити на такі категорії:
- Список швидких задоволень (з'їсти щось смачненьке, піти поспати, поспостерігати за природою);
- Заняття, направлені на ваше тіло (похід у спа, масаж, йога, дихальні вправи, медитація, молитва, макіяж та все, що вас надихає);
- Заняття, направлені на розум (читання книг, відвідування музеїв, вивчення нових мов, пізнання цікавих для вас активностей).
Якщо самостійно зробити це важко, зверніться з таким проханням до психолога. Спеціаліст допоможе вам у пошуках ваших внутрішніх ресурсів.
